- хвалькуватий
- maqtançaq
Українсько-турецький словник. 2009.
хвалькуватий
Look at other dictionaries:
хвалькуватий — а, е. 1) Який любить себе хвалити, схильний до вихваляння. 2) Який містить похвальбу … Український тлумачний словник
хвалькуватий — [хвал кува/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
хвалькуватий — (який любить хвалитися, хвастати ким / чим н.; який виражає хвастощі); хвальковитий, нескромний, задавакуватий, хвастовитий, хвастливий, фанфаронський Пор. зарозумілий 1) … Словник синонімів української мови
хвалькуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
фанфаронський — а, е, розм. Власт. фанфаронові; хвалькуватий … Український тлумачний словник
хвальковитий — а, е. Те саме, що хвалькуватий … Український тлумачний словник
хвалькуватість — тості, ж. Властивість за знач. хвалькуватий … Український тлумачний словник
хвалькувато — Присл. до хвалькуватий … Український тлумачний словник
хвастливий — а, е. Те саме, що хвалькуватий. || у знач. ім. хвастли/вий, вого, ч. Той, хто любить хвастати … Український тлумачний словник
хвастовитий — а, е. Те саме, що хвалькуватий … Український тлумачний словник
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови
